Трудова мiграцiя – втрата майбутнього країни

Іван Мірошніченко

5-7 млн. українців постійно працюють за кордоном, молодь та кваліфіковані спеціалісти покидають країну. В останній період часу майже 1 млн. осіб щороку виїжджає у пошуках роботи та навчання.

Рівень безробіття в Україні за офіційною статистикою становить 9,9 %, або 325 тис. осіб, але насправді «приховане» безробіття складає біля 32-35%, тобто незайнятих в економіці наразі 8-8,4 млн. осіб проти 15,4 млн. осіб зайнятих. Це реальний рівень безробіття, який підтверджений кількістю українців, що виїхали з країни. Молодь, яка їде на навчання, що за нормальних умов – гарна історія, в нашому випадку – це національна трагедія, так як повертатися після навчання мало хто збирається.

До теми: РИЗИКИ ТА ВИКЛИКИ

Темпи масової трудової міграції будуть і далі зростати. Країни Євросоюзу, – Німеччина, Польща та інші, мають та, навіть, не приховують свої стратегічні плани, програми із залучення освічених, кваліфікованих українців для розвитку своїх економік. 
Для прикладу, за оцінками Польського союзу підприємців та роботодавців, для збереження поточних темпів зростання польська економіка потребуватиме ще 5 млн. робітників у наступні 20 років. На українців уже там чекають.

А хто ж буде розвивати українську економіку? Хіба можлива сильна країна, яка втратила освічене та професійне населення?

Очевидно, що ми програємо конкуренцію за трудові ресурси з країнами Євросоюзу та іншим світом, країна втрачає «кров» кожного дня. Станом на квітень середня заробітна плата в Україні становила 10 269 грн., тобто 388 дол. США або 345 євро. За кордоном нашим громадянам , залежно вiд країни, платять мінімум у два-три рази вищу зарплату.

Необхідні конкуренто оплачувані професійні робочі місця. Деякі підприємства вже змушені збільшувати співробітникам винагороду на 50 – 70%, щоб люди погодилися далі працювати і не їхали за кордон. Однак кризовий стан економіки, відсутність інвестицій, порівняно низька ефективність праці, створюють серйозні наслідки для фінансової стабільності компаній при необхідному піднятті зарплати до східно-європейських паритетів. З іншого боку, вже сьогодні важко знайти кваліфікованого робітника з технічних спеціальностей, спеціалістів промисловості, переробки, будівництва та ін. З іншого боку бізнес, який не може платити паритетні зарплати з країнами Східної Європи, приречений на закриття та буде продовжувати втрачати людей.

Як бути? Можна і це правильно говорити про залучення інвестицій та створення конкурентних та високооплачуваних робочих місць. Але Україна знаходиться у війні, має в наявності більшість ризиків із можливих в практицi (фінансові, інвестиційні, військові, полiтичнi, погоднi та ін.), тому очікувати значних інвестицій поки що буде нереалістично. Тому, що ми можемо зробити швидко для часткового вирішення даного питання та допомоги бізнесу, – це зміна та зниження податків.

До теми: Україні життєво важливо не допустити дефолт в нинішніх умовах

Високі податки можуть мати місце в країнах із сильною та ефективною економікою. Україна має переглянути податкову політику, допомогти українському бізнесу конкурувати із закордонними роботодавцями та зупинити відтік професійних людей з країни, маючи понад 40% + економіки в тіні. Пропонуємо знизити сумарні податки на фонд заробітної плати до 22-25% проти сьогоднішніх 41,5 % (18% – податок на доходи фізичних осіб; 1,5 % – військовий збір; 22% – єдиний соціальний внесок). Це можна робити вже сьогодні. Зробивший це, бізнес зможе краще конкурувати в аспекті виплати зарплати та вийти із тіні.

Також, замість податку на прибуток потрібно запровадити податок на виведений капітал, що стимулюватиме власників інвестувати в розвиток свого бізнесу та призведе до збільшення зовнішніх інвестицій, створення нових робочих місць. Даний крок дозволить залучити 6-7 млрд дол. США інвестицій безпосередньо в економіку, а це біля 80 тис. нових робочих місць та +1,5% зростання ВВП України щороку. Покращить нашу конкурентоздатність за міжнародні iнвестицiï.

До теми: Нова економічна доктрина – Ukraine first

Зниження податкових ставок на підприємництво, на заробітну плату створить стимулюючий вплив для виробництва, допоможе зменшити відтік наших громадян та залишити людей зі своїми сім’ями. Зменшення податкових ставок, не в перший рік, але вже з другого-третього, сприятиме збільшенню податкових надходжень, адже бізнес зі своєю діяльність буде виходити з тiнi та нарощувати виробництво. Компенсацію для бюджету при впровадженні податку на виведений капітал отримаємо вiд митних платежів, де в тiні зараз вiд 80-100 млрд грн. на рiк, що співставно з доходами бюджету вiд податку на прибуток, від сплати всiма землекористувачами податків із земель сільськогосподарського призначення (зараз в «тіньовому» обробітку бiля 40% земель), окрім цього, надходження отримаємо забезпечивши дієвий контроль трансферного ціноутворення, а також існують й інші додаткові резерви.

Давайте робити те, що можемо і залежить він нас зараз, потребує швидкої дії!

Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Іван Мірошніченко
Морська галузь прагне діалогу

Не вперше вже «Бізнес-Варта» звертає увагу керівництва держави до проблем морської галузі. Зміна влади в Україні дала надію на кардинальні зміни у ставленні можновладців до цього великого кластеру бізнесу. Але час спливає, а проблеми залишаються. Бізнес, якому краще за інших відомі існуючі проблеми, не соромиться голосно також вказувати на тих, …

Іван Мірошніченко
Відновлення законних прав «Укрлендфармінгу»: від нового Мін’юсту чекаємо нових підходів і рішень!

Громадська організація «Бізнес-Варта» у своїй діяльності дуже часто стикається із Комісією Мін’юсту з розгляду скарг на дії державних реєстраторів. В основній своїй масі справи стосуються агропідприємств та їхніх прав на користування земельними ділянками. Усі ці підприємства здебільшого є постраждалими від рейдерських атак на їхні активи та права. Практично у кожному …

Іван Мірошніченко
Іван Мірошніченко: АРМА, Печерський суд Києва та приватний виконавець – нова глава у хрестоматії рейдерської атаки на ТОВ «НЕСТ».

Справу захоплення ТОВ «НЕСТ» (Братський маслопресовий завод) вже справедливо можна назвати хрестоматією із вивчення рейдерських атак на бізнес та заволодіння майном з використанням державних інституцій: державних реєстраторів, Міністерства юстиції, правоохоронних структур, прокуратури та судів. До теми: Ваша фірма вже не ваша: як працюють брудні реєстратори На кожний процесуальний крок та …