Трудова мiграцiя – втрата майбутнього країни

Іван Мірошніченко

5-7 млн. українців постійно працюють за кордоном, молодь та кваліфіковані спеціалісти покидають країну. В останній період часу майже 1 млн. осіб щороку виїжджає у пошуках роботи та навчання.

Рівень безробіття в Україні за офіційною статистикою становить 9,9 %, або 325 тис. осіб, але насправді «приховане» безробіття складає біля 32-35%, тобто незайнятих в економіці наразі 8-8,4 млн. осіб проти 15,4 млн. осіб зайнятих. Це реальний рівень безробіття, який підтверджений кількістю українців, що виїхали з країни. Молодь, яка їде на навчання, що за нормальних умов – гарна історія, в нашому випадку – це національна трагедія, так як повертатися після навчання мало хто збирається.

До теми: РИЗИКИ ТА ВИКЛИКИ

Темпи масової трудової міграції будуть і далі зростати. Країни Євросоюзу, – Німеччина, Польща та інші, мають та, навіть, не приховують свої стратегічні плани, програми із залучення освічених, кваліфікованих українців для розвитку своїх економік. 
Для прикладу, за оцінками Польського союзу підприємців та роботодавців, для збереження поточних темпів зростання польська економіка потребуватиме ще 5 млн. робітників у наступні 20 років. На українців уже там чекають.

А хто ж буде розвивати українську економіку? Хіба можлива сильна країна, яка втратила освічене та професійне населення?

Очевидно, що ми програємо конкуренцію за трудові ресурси з країнами Євросоюзу та іншим світом, країна втрачає «кров» кожного дня. Станом на квітень середня заробітна плата в Україні становила 10 269 грн., тобто 388 дол. США або 345 євро. За кордоном нашим громадянам , залежно вiд країни, платять мінімум у два-три рази вищу зарплату.

Необхідні конкуренто оплачувані професійні робочі місця. Деякі підприємства вже змушені збільшувати співробітникам винагороду на 50 – 70%, щоб люди погодилися далі працювати і не їхали за кордон. Однак кризовий стан економіки, відсутність інвестицій, порівняно низька ефективність праці, створюють серйозні наслідки для фінансової стабільності компаній при необхідному піднятті зарплати до східно-європейських паритетів. З іншого боку, вже сьогодні важко знайти кваліфікованого робітника з технічних спеціальностей, спеціалістів промисловості, переробки, будівництва та ін. З іншого боку бізнес, який не може платити паритетні зарплати з країнами Східної Європи, приречений на закриття та буде продовжувати втрачати людей.

Як бути? Можна і це правильно говорити про залучення інвестицій та створення конкурентних та високооплачуваних робочих місць. Але Україна знаходиться у війні, має в наявності більшість ризиків із можливих в практицi (фінансові, інвестиційні, військові, полiтичнi, погоднi та ін.), тому очікувати значних інвестицій поки що буде нереалістично. Тому, що ми можемо зробити швидко для часткового вирішення даного питання та допомоги бізнесу, – це зміна та зниження податків.

До теми: Україні життєво важливо не допустити дефолт в нинішніх умовах

Високі податки можуть мати місце в країнах із сильною та ефективною економікою. Україна має переглянути податкову політику, допомогти українському бізнесу конкурувати із закордонними роботодавцями та зупинити відтік професійних людей з країни, маючи понад 40% + економіки в тіні. Пропонуємо знизити сумарні податки на фонд заробітної плати до 22-25% проти сьогоднішніх 41,5 % (18% – податок на доходи фізичних осіб; 1,5 % – військовий збір; 22% – єдиний соціальний внесок). Це можна робити вже сьогодні. Зробивший це, бізнес зможе краще конкурувати в аспекті виплати зарплати та вийти із тіні.

Також, замість податку на прибуток потрібно запровадити податок на виведений капітал, що стимулюватиме власників інвестувати в розвиток свого бізнесу та призведе до збільшення зовнішніх інвестицій, створення нових робочих місць. Даний крок дозволить залучити 6-7 млрд дол. США інвестицій безпосередньо в економіку, а це біля 80 тис. нових робочих місць та +1,5% зростання ВВП України щороку. Покращить нашу конкурентоздатність за міжнародні iнвестицiï.

До теми: Нова економічна доктрина – Ukraine first

Зниження податкових ставок на підприємництво, на заробітну плату створить стимулюючий вплив для виробництва, допоможе зменшити відтік наших громадян та залишити людей зі своїми сім’ями. Зменшення податкових ставок, не в перший рік, але вже з другого-третього, сприятиме збільшенню податкових надходжень, адже бізнес зі своєю діяльність буде виходити з тiнi та нарощувати виробництво. Компенсацію для бюджету при впровадженні податку на виведений капітал отримаємо вiд митних платежів, де в тiні зараз вiд 80-100 млрд грн. на рiк, що співставно з доходами бюджету вiд податку на прибуток, від сплати всiма землекористувачами податків із земель сільськогосподарського призначення (зараз в «тіньовому» обробітку бiля 40% земель), окрім цього, надходження отримаємо забезпечивши дієвий контроль трансферного ціноутворення, а також існують й інші додаткові резерви.

Давайте робити те, що можемо і залежить він нас зараз, потребує швидкої дії!

Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Іван Мірошніченко
Цілковита перемога над «соєвими правками»!

Два роки боротьби нарешті увінчались успіхом і аграрії таки виграли цю війну, з чим я вітаю кожного, хто приклав до цього руку.
Верховна Рада України таки прийняла законопроект №1210, одна із норм якого остаточно скасовує так звані «соєві правки»!

Іван Мірошніченко
Створення “Асоціації Бізнес-Варта”

Це рішення для мене було доволі непростим, проте абсолютно виваженим і обдуманим. Громадська Організація «Бізнес-Варта» об’єднується з іншими організаціями і трансформується в «Асоціацію Бізнес-Варта». Ми будували бізнес, залучали інвестиції, воювали за активи. Було все – злети і падіння, але взаємна підтримка завжди приводила до перемоги! Тому ми не маємо наміру …

Іван Мірошніченко
Закриття МЗС – фінансові махінації «Укрзалізниці» чи шлях до стабілізації економічного стану залiзницi?

До теми: Безвiдповiдальний абсурд Укрзалiзницi. Існуючий колапс «пiдкріпимо» агротрейдом До теми: «Залізниця – кровоносна система країни. Як можна «ампутувати» вантажні станції, які загалом приносять дохід ?» – Валерій Ткачов