Декриміналізація фіктивного підприємництва: дієвий спосіб захисту бізнесу чи інструмент зловживань та махінацій у сфері господарської діяльності?

Андрій Наход

На пленарному засіданні 10 вересня 2019 Верховна Рада України у першому читанні схвалила законопроект № 1080 “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес”, яким пропонується декриміналізувати ст. 205 Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво та внесення зміни до ст. 212 цього ж Кодексу щодо збільшення мінімального порогу фактичного ненадходження коштів до бюджету чи державних цільових фондів при несплаті податків та інших загальнообов’язкових платежів.

Передумовами розробки та прийняття даного законопроекту стали численні зловживання з боку слідчих органів контролю за додержанням податкового законодавства при проведенні досудового розслідування у кримінальних провадженнях, віднесених до їх підслідності у частині втручання у господарську діяльність підприємств.

Водночас, розуміючи тенденцію ведення бізнесу в Україні, назріває питання: чи зможе декриміналізація однієї статті Кримінального кодексу викорінити тиск на бізнес з боку контролюючих органів? Очевидно, що ні, і прийняті норми тільки полегшать становище осіб, які даними видами злочинів займаються професійно. Наш досвід боротьби з рейдерством та махінаціями у процесі захоплення підприємств вказує на те, що фіктивне підприємництво і «накручування» несплат податків, є обов’язковим елементом після рейдерського захоплення (в багатьох кейсах такий фактор присутній і правоохоронні органи не поспішають відкривати відповідні кримінальні провадження).

Крім ст. 205 КК України, якою передбачена кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво, до підслідності слідчих органів податкового контролю віднесено й ряд таких злочинів, як:

  • незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України);
  • підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців (ст. 205-1 КК України);
  • ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (ст.ст. 212, 212-1 КК України), а також інші злочини, передбачені ст.ст. 216, 218-1, 219 КК України.

Відтак, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення будь-якого з перелічених вище злочинів дасть змогу податковим органам контролю провести позапланову перевірку того чи іншого підприємства, а в деяких випадках, одержавши ухвалу слідчого судді на проведення обшуку та виїмки бухгалтерської документації, й повністю призупинити його господарську діяльність. Тобто, усе залежатиме від осіб, які мають намір здійснити тиск та протиправні дії щодо суб’єкту господарювання, а саме профільних контролюючих та правоохоронних структур.

Ні для кого не секрет, що саме такими методами тиску на бізнес  користуються не лише податкові органи, а й органи прокуратури, Служби безпеки України, управління захисту економіки.

Крім того, декриміналізація такого злочину, як фіктивне підприємництво потягне за собою появу в Україні великої кількості “липових фірм”, через які з легкістю можна буде вивести кошти в офшорні зони, легалізувати доходи, отримані злочинним шляхом, неправомірно відшкодувати ПДВ.

На мою думку, зменшити тиск на бізнес з боку правоохоронних органів можна шляхом внесення змін до Кримінально-процесуального законодавства в частині обмеження прав слідчих при проведенні досудового розслідування у кримінальних провадженнях, об’єктом яких є суб’єкти господарської діяльності, зокрема:

  • встановлення строків повернення вилученої під час обшуку бухгалтерської документації, продукції, обладнання, устаткування;
  • заборона обмеження та призупинення діяльності підприємства, окрім як на підставі судового рішення;
  • встановлення вичерпного переліку випадків залучення в ході досудового слідства контролюючих органів для проведення позапланових перевірок господарської діяльності підприємства.     

Другий важливий момент даного законопроекту – це зміни до ст. 212 КК України, а саме збільшення мінімального розміру фактичного ненадходження коштів до бюджету чи державних цільових фондів при несплаті податків та інших загальнообов’язкових платежів.

На даний час згідно ст. 212 КК України кримінально караним є несплата податків та інших загальнообов’язкових платежів на суму понад 965 тис. грн. Даним законопроектом законодавець хоче збільшити цю норму до 2 881 500 грн.

Таким чином, суб’єкт господарської діяльності, який заборгував державі менше 2 881 500 грн зможе уникнути кримінальної відповідальності.

Такі зміни в своєму системному поєднанні приведуть до негативних фактів для бізнесу та держави (відкрив фіктивну ТОВ – накрутив несплачені податки до «не кримінального» розміру – припинив діяльність – крапка).

Тому, ми повинні поставити запитання депутатам, які працювали над розробкою даного законопроекту: невже для держави з низьким рівнем економічного розвитку малозначною є сума в майже 3 млн грн з кожного підприємства, яке ухиляється від сплати податків?

Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Наход
Правила, за якими має здійснювати господарську діяльність СВК «НОВОСЕЛИЦЬКИЙ», навіть в умовах рейдерської атаки

Я адвокат у справі з березня 2020 року. Люди ж потерпають від неправомірних дій, нажаль, уже  більше року.

Андрій Наход
1
Членам кооперативу варто знати і використовувати. Реалізовуйте свої права та захищайте власність

Відповідно Закону України «Про кооперацію» (далі – Закон) виробничий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов’язкової трудової участі з метою одержання прибутку.

Андрій Наход
1
Порушені рейдерами вимоги законодавства, що позбавили членів СВК «Новоселицький» 1000 га землі та 11 млн. гривень

Нова справа «Бізнес-Варти» у боротьбі з рейдерською схемою захоплення майна, у якій рейдерами виявились спонсори політичної партії «ЗЕ», (згідно з проведеним журналістським розслідуваням BIHUS.info).