Не маємо права ні на паніку, ні на відпочинок

Іван Мірошніченко

Ми маємо зробити усе можливе і навіть те, що здається неможливим, аби підтримати бізнес та людей в Україні й зберегти економіку. Не маємо права ні на паніку, ні на відпочинок.

Діяти потрібно в рази швидше і з більшою точністю, враховуючи кризу, що спричинена в тому числі заходами протидії COVID – 19.

До теми : Україні життєво важливо не допустити дефолт в нинішніх умовах 

Враховуючи дані обставини, а також у зв’язку з прийняттям Закону про ринок землі, так звану Земельну реформу – 2020, 2 квітня, відбулась зустріч представників профільних громадських об’єднань та асоціацій з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Ігорем Петрашко.

До теми: Ігор Петрашко обговорив з аграріями впровадження земреформи та ключові питання АПК 

На цій зустрічі, я мав честь представляти ГО «Бізнес-Варта».

Під час розмови було обговорено короткострокові та середньострокові (3-5 місяців)  плани та пріоритети представлені для уваги і подальшої роботи Міністерства.

У рамках цієї зустрічі я ініціював наступні питання для обговорення:

  1. Експорт сільськогосподарської продукції.

Зупиняти експорт на даному етапі не потрібно. На цей час кількість продовольчих продуктів та сировини для переробки, споживання на внутрішньому ринку та для експортних операцій в межах звичних норм — достатньо. При цьому, важливим буде слідкувати за діями інших країн, щодо заборони експортних операцій. Адже Казахстан уже закрив у себе експорт борошна. Якщо Росія закриє свій експорт пшениці, — то світовий ринок, певною мірою, «сконцентрується» на Україні. В такому випадку може відбутися збільшення експорту та створення дефіциту на якісне продовольче зерно на внутрішньому ринку. Тобто, важливо слідкувати за об’ємами експорту, проте не закривати його повністю.

  1. Відбувається очікуване здорожчання вартості сільськогосподарських культур та продуктів переробки, які споживаються в Україні та експортуються.

Умовами, які до цього призвели:

– закінчення сезону та менша кількість залишків, що будуть наявні у період кінця маркетингового сезону;

– панічний попит на певні культури та продукти;

– девальвація гривні;

– зростання цін та пост кризове повернення ринків на сільськогосподарську продукцію на світових та біржових товарних ринках;

Тобто, в короткостроковому плані, значного здешевлення на сільськогосподарську продукцію та товари не варто очікувати, якщо не буде подальшого поглиблення кризи пандемії та подальшого зупинення економік інших країн.

 До теми: 12 кроків задля розвитку агропромислового комплексу – за 2 роки 

  1. Земля сільськогосподарського призначення.

Закон прийнято. Його дію та вплив на людей, реформування галузі та структури виробництва, залучення інвестицій та економічні показники, в рамках саме цієї зустрічі обговорювати було недоцільним та неможливим.

Запропонував сконцентрувати увагу на створення ефективних фінансових інструментів для надання необхідного фінансування українському товаровиробнику. Наш український фермер має бути конкурентноспроможним покупцем своєї землі, на якій він уже працює, або хоче працювати. На це ще є у влади трохи часу. Держава має дати відповіді на усі питання що турбують українських  аграріїв та відкрито говорити з ними про іпотечні кредити та гроші.

Важливим є необхідність структурувати фінансування сімейних ферм під заставу паїв сімей, які мають бажання створити свій бізнес на своїй власній землі (наприклад, тепличне господарство, виробництво органічної продукції, садівництво, ягідництво, виробництво сирів та м’ясної продукції , міні ферми й т п.). Знову питання грошей, але у людей є земля, а це актив під який ми зобов’язані структурувати  надання фінансового ресурсу для розвитку.

До теми:  Мірошніченко про ринок землі.

  1. Необхідно прийняти та запровадити закон про «мінімальне  податкове навантаження на землю».

Максимально швидко і на рівні закону прийняти подібне рішення. Бюджет країни не наповнюють фермери та товаровиробники, які знаходяться в тіні роками і, тим самим, створюючи не рівні умови для конкуренції. Ще до кризи ми мали 40% земель сільськогосподарського призначення, яка оброблялася в тіні. Така сумна статистика була роками. Відповідно це тіньове виробництво на цій площі, а отже – готівкова торгівля та нульові податки з них. Зараз ми маємо великий ризик загнати ще більший відсоток бізнесу в ту саму тінь і «споживати» наслідки цього доведеться державі.

Для прикладу аграрій, який орендував землю сільськогосподарського призначення і працював відкрито та чесно,  – програє у прибутковості тому, який використовував сірі схеми для ведення своєї діяльності. Дельта становила від 100 до 200 дол. США на одному гектарі землі, що обробляється саме через неcплату податків.

Станом на сьогодні у ВРУ внесено три законопроєкти, які б мали виправити цю ситуацію та запровадити «мінімальне та обов’язкове податкове навантаження на землю сільськогосподарського призначення». Хочу зазначити, що всі, хто працює легально, не відчують зміни в оподаткуванні. Голосувати потрібно за найбільш справедливий законопроект.

  1. ПДВ.

Сьогодні бізнес відкрито говорить про факти затримки повернення ПДВ у 2-3 місяці. Що, на мою думку, є «визріваючою» старою проблемою для бізнесу, аби затримати операції з відшкодування даного податку.

Дані дії по відношенню  до легального та репутаційного бізнесу виглядають неприпустимими. Особливо на фоні ще досі діючих кримінальних схем по заволодінню коштів держбюджету з операціями по фіктивному ПДВ.

Такі схеми та їх  учасники досліджені колективом «Бізнес-Варти»  і подані на вивчення тодішньому Прем’єр-міністру України — Олексію Гончаруку. До сьогодні не має жодної зворотної реакції щодо наведеної нами підтвердженої інформації.

З таким підходом ми маємо всі шанси скотитися в минуле. А це неможливо допустити.

  1. Інші податки.

У теперішніх умовах нам потрібен комплексний, конструктивний і зрозумілий підхід до оподаткування, який міститиме зміну податкової бази й самої системи оподаткування. Ми повинні конкурувати зі світом за інвестиції та капітал, який має приходити в Україну.  Але це більш широка дискусія з відповідними фазовими розрахунками і вона  потребує обов’язкової координації всіх відомств КМ та силових структур.

Як один з оперативних кроків реформування та допомоги бізнесу вижити, що однозначно, стане підтримкою підприємців та збереження робочих місць, –  має стати зниження існуючого податкового навантаження на фонд заробітної плати. Це не нова тема, але вона ще досі не знайшла реального втілення. Сьогодні, якщо ми дійсно хочемо підтримати бізнес і покроково вивести його з тіні, потрібно почати хоча б цього. Це можливо реалізовувати уже.

Наше бачення наступне:  об’єднання податків ПДФО та ЄСВ та їх сумарне навантаження не має перевищувати 22 – 24 % на фонд заробітної плати.

  1. Логістика.

Необхідні термінові системні рішення щодо роботи та політики Укрзалізниці! Розпочнеться новий сезон, дасть Бог зберемо гарний врожай, але отримаємо наступний колапс за який платить товаровиробник!

Ще до початку сезону ми повинні мінімізувати (усунути повністю не вийде), проблему з локомотивами. Одним із варіантів розв’язання цієї проблеми буде забезпечення швидкого та якісного ремонту уже наявних. Обов’язкове розширення доступу кваліфікованих ремонтних підприємств до цієї програми, а не лише допуск «своїх» та «зручних» від окремих груп та осіб. Ідеальним було б, звісно, паралельно запустити виробництво в Україні локомотивів за стратегічного партнерства із західними технологічними виробниками. Це теж не нова тема,  але поки одні розмови щодо неї. Звісно,  на реалізацію такого кроку, окрім якісних кадрів та менеджменту, буде необхідний час, який уже втрачається.

ЖД вантажні станції, що за несправедливою методикою визнані, нібито, малодієвими й ведуться до закриття. Я розцінюю це, як свідоме знищення бізнесу і самої залізничної системи, як кровоносної артерії економіки країни, руками непрофесійного менеджменту Укрзалізниці. Саме тому, сьогодні ми маємо близько 300 станцій, які кимось та якось визнані малодієвими. А далеко не всі, за своїм потенціалом, є такими.

Менеджмент УЗ поводить себе як Бог: вирішує, якому бізнесу жити, а якому – ні!

  1. Стратегічне партнерство.

Маючи данні про реалії світової економіки та товарних ринків, нам необхідно провести власний аналіз і визначитися з напрямками по стратегічному партнерстві з США, Китаєм та країнами ЄС.

При цьому філософія керівництва держави має бути «Ukraine first». Завдяки ефективній державній політиці ми маємо можливість залучити 20-25 млрд дол.США протягом 2-3 років від країн партнерів в галузях енергетики, інфраструктурного розвитку, сільського господарства, військово-промислового комплексу, тощо. І це ті інвестиції, які наступні роки будуть працювати на збільшення ВВП, наповнення бюджетів різних рівнів.

До теми: Нова економічна доктрина – Ukraine first 

  1. Державна Продовольчо-Зернова Корпорація України.

Має бути прийнято загальне рішення щодо подальшої долі цієї структури. І в залежності від обраного шляху, навести лад в роботі компанії та менеджменті й надати зрозумілість у відносинах з нашими китайськими партнерами. Компанією керують «вахтовим методом», стратегії –  000 (нулі). Компанія грабується та вмирає.

Є два шляхи для ДПЗКУ:

Перший – «розвернути» угоди, мінімізувати вже значні втрати для держави. Після чого вирішувати долю компанії окремо самостійно. Зобов’язання по експорту  – 4 млн. тон сільськогосподарської продукції,  у разі необхідності та попиту до Китаю, передати через механізм аукціонного продажу експортних квот для виконання всіма учасниками ринку, тобто бізнесом.

Другий – значно розширити наші відносини з китайськими партнерами. Збільшити в  рази інвестиційні проєкти у  стратегічно важливих для України напрямках та із залученням китайських компаній в партнерство. Інвестувати 4-5 мільярдів доларів у розвиток визначених та стратегічних напрямків (приклади: портова галузь та будівництво терміналів, відновлення масштабного зрошення на Півдні України, машинобудування та будівництво високотехнологічних заводів з виробництва комбайнів та тракторів, тощо).

  1. Програма зрошення земель на Півдні України.

Дане питання потребує 1,5-2 млрд. дол.США в модернізацію та будівництво систем зрошення та відновлення виробництва. Ми маємо  значні природні ризики і примноження негативних наслідків через них. Реалізацію даної програми потребують цілі регіони України. Не зробимо такого капіталовкладення та не реалізуємо ефективно дану програму – кілька областей перетворяться на посушливі зони, частина на пустелі. Держава матиме  мільярдні суми втрачених можливостей.

  1. Захист активів бізнесу (Антирейдерство).

Я не погоджуюся з твердженням, що епоха рейдерства подолана. Сотні підприємств та вкрадених активів ще досі не повернені справжнім власникам! Над їх поверненням працюємо ми, використовуючи чинне законодавство, публічність, розслідування журналістів, депутатський корпус.

Так, сьогодні ми маємо важливі, в частині реєстрації корпоративних прав, зміни до законодавства, але на цьому зупинятися не варто.

«Бізнес-Варта», володіючи практичним досвідом, визначила ще ряд прогалин, які сприяють злочинцям захоплювати активи бізнесу з подальшим  продажем його,  здаванням  в оренду, використанням  активів в злочинних схемах по заволодінню державними коштами та ін. На жаль, ми не бачимо відповідальності таких «діячів» за свої злочини.

 Ми вважаємо, що потрібно жорстко посилити відповідальність за підроблення документів (наприклад, протоколи зборів засновників, рішення судів, договори оренди, вимоги прокуратури й т д). Наша практика показала, що зазвичай саме з  підробленого документу і розпочинається рейдерство.

Зміни до законодавства, розроблені ГО «Бізнес-Варта» спільно з Українським Інститутом Майбутнього, передані народним депутатам, членам міжфракційного депутатського об’єднання «Бізнес-Варта» у ВРУ для подальшої роботи в комітетах і винесення  для голосування.

  1. Державна земля – випуск Державних бонів для фінансування українського товаровиробника.

Державну землю продавати не треба. Але навести з нею порядок давно необхідно.

По-перше, ми запропонували, але не було можливості обговорити, випуск державних бонів під забезпечення державної сільськогосподарської землі. Адже це можливість для Держави залучити фінансування для українського аграрія  на 10-15 років під низькі відсотки.  Дані кошти, як я уже згадав, мають бути направлені  аграріям, аби дати їм можливість викупу орендованої землі, створення сімейних ферм та подальшого розвитку.

По-друге, державну землю сільськогосподарського призначення продавати права довгострокової оренди виключно на аукціонах . Підкреслюю !!! Продавати права оренди – не передавати, як зараз своїм, за «в нагородження».  Виставляти земельні лоти на 12-15 років оренди (але не більше 25) років та продавати на відкритому аукціоні. Так! Земля залишається за державою! Ефективний аграрій купить за чесною та ринковою ціною права оренди на 15-20 років та піде спокійно працювати! Так, а гроші направить на підтримку агровиробників та сектору.

  1. Безробіття в умовах пандемії, економічної кризи та пост вірусного періоду.

Ми скоро будемо мати  3,5 – 4 млн безробітних.

Необхідно знайти шляхи для забезпечення індивідуальних виплат по безробіттю, виплати бізнесу за збереження робочих місць чи, хоча б мінімального забезпечення продуктами харчування людей, які цього потребують.

Як би це не звучало дико для сучасного світу, який ще донедавна стрімко розвивався, але ми будемо мати велику соціальну напругу серед своїх же громадян, з якими живемо поруч. Якщо нічого не зробимо, то будуть протистояння і т д. У багатьох людей не має «запасу», який міг би протримати сім’ї 2-4 місяці в період пандемії, а повернення з кризи також займе додатковий час.

Держава має подбати не лише про бізнес, а й про людей. Це достатньо важлива тема, яка потребує окремих обговорень.

  1. Фермерські продуктові ринки.

Необхідно забезпечити доступ фермера (виробника) до споживача через працюючі мережі збуту супермаркетів або інших магазинів, які в умовах пандемії мають можливість працювати. Або ж маємо створити в рамках карантинного контролю «продуктові площадки» де, за певних умов, виробники можуть  реалізовувати свою продукцію. Таким чином ми, підтримавши підприємця,  певною мірою задовільнимо попит, дамо альтернативу, знизимо ціни та ажіотаж.

У рамках цієї зустрічі не вистачило часу обговорити інші важливі питання. Це теми, які стосуються податкової системи, потреб інвестування у виробництво високотехнологічних комбайнів та іншої СГ техніки,  підтримки суднобудування та інше. Також залишилися без уваги питання  участі держави в стимулюванні внутрішнього попиту та цільової підтримки ключових галузей економіки в умовах світової кризи, що є  надважливим.

Ці теми “Бізнес-Варта” обговорить з Міністром економіки, розвитку, торгівлі та сільського господарства на наступній зустрічі, яка має відбутися найближчим часом.

Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Іван Мірошніченко
Цілковита перемога над «соєвими правками»!

Два роки боротьби нарешті увінчались успіхом і аграрії таки виграли цю війну, з чим я вітаю кожного, хто приклав до цього руку.
Верховна Рада України таки прийняла законопроект №1210, одна із норм якого остаточно скасовує так звані «соєві правки»!

Іван Мірошніченко
Створення “Асоціації Бізнес-Варта”

Це рішення для мене було доволі непростим, проте абсолютно виваженим і обдуманим. Громадська Організація «Бізнес-Варта» об’єднується з іншими організаціями і трансформується в «Асоціацію Бізнес-Варта». Ми будували бізнес, залучали інвестиції, воювали за активи. Було все – злети і падіння, але взаємна підтримка завжди приводила до перемоги! Тому ми не маємо наміру …

Іван Мірошніченко
Закриття МЗС – фінансові махінації «Укрзалізниці» чи шлях до стабілізації економічного стану залiзницi?

До теми: Безвiдповiдальний абсурд Укрзалiзницi. Існуючий колапс «пiдкріпимо» агротрейдом До теми: «Залізниця – кровоносна система країни. Як можна «ампутувати» вантажні станції, які загалом приносять дохід ?» – Валерій Ткачов