Злочин проти власності необхідно прирівняти до важких злочинів та забезпечити невідворотність покарання.

Ольга Матвіїва

Не зважаючи на ухвалення ряду «антирейдерських» законопроектів пов’язаних із державною реєстрацією, підприємства та бізнес залишаються під тиском ймовірних заволодінь їх майном та активами, зокрема із застосуванням підроблених документів, що активно використовувались і надалі застосовується.

У зв’язку із цим ГО «Бізнес Варта» та Український Інститут Майбутнього взяли в роботу підготовку змін до низки статей  КК України що пов’язані і господарською та службовою діяльністю та діяльністю осіб, що надають публічні послуги.

Стимулом для ініціативи подібних змін став наш досвід та аналіз фактів пов’язаних із незаконним заволодінням власністю.

Злочини проти власності, з метою аналізу та прийняття рішень,  ми розглядаємо з кількох ракурсів (категорій). Існування кожної з категорій є вкрай негативною для репутації країни, її інвестиційної привабливості,  а також несе пряму загрозу економічній та національній безпеці Держави. Серед, так званих,  категорій:

  1. Групи осіб, що мають ознаки організованих злочинних груп (ОЗГ), які здійснюють рейдерські захоплення активів бізнесів на території України і працюють до сьогодні.
  2. Незаконне заволодіння корпоративними правами та власністю з використанням кількох типових схем (рейдерство).
  3. Формування та відшкодування штучно створеного ПДВ, використовуючи активи, які набуті рейдерським шляхом та підконтрольні рейдерам.
  4. Заволодіння коштами державних банків в особливо великих розмірах особами, які є учасниками рейдерських груп.
  5. Швидке збагачення з метою заволодіння ліквідними активами бізнесу (урожай, залишки готової продукції на складах, кошти на рахунках, техніка тощо).
  6. Усунення конкурентів з ринків товарів (послуг) із задіянням «чорних» методів (підроблені рішення судів, які блокують банківські та ПДВ-рахунки; підроблені вимоги генеральної прокуратури, які надходять контрагентам з метою збору інформації та псування ділової репутації, тощо).

До теми: Кіберполіція викрила «чорних» реєстраторів у втручанні в державні бази даних

Реєстратори = Рейдери?!

У своїй більшості, злочини з підроблення документів та похідні від них, нерозривно пов’язані між собою при цьому встановити первинну ланку кримінального правопорушення (обставини підроблення) майже неможливо в силу того, що особи, які отримали в кінцевому результаті вигоду від такого підроблення жодним чином не пов’язані, а існує лише пряма незаконна вигода від таких дій.

Для цього важливим є фактор віднесення вказаних злочинів до тяжких аби можливо було застосовувати НСРД з метою встановлення групи та повязаних осіб, що завжди діють спільно, та збору відповідної доказової бази щодо пов’язаних осіб.

Слід пам’ятати, що норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та постановлені на її основі рішення ЄСПЛ , серед іншого, зобов’язують державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності,  а також вимагає від органів влади «реагувати належним чином, правильно та з великою відповідальністю».

Кримінально-правова протидія злочинам, що так чи інакше посягають на гарантування майнових прав, а також провадження незабороненої законом господарської діяльності забезпечується окремими нормами КК України, зосередженими у розділах VII (злочини у сфері господарської діяльності), XV (злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів), XVII (злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг) КК України.

Основні моменти викладені в пропозиціях до Закону України «Про посилення відповідальності за окремі кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, службової діяльності, діяльності осіб, що надають публічні послуги та кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади»

Особливої ваги у цьому законопроекті набуває забезпечення належної диференціації, як вчинених правопорушень, так і кримінальної відповідальності за їх вчинення.

Насамперед, йдеться про необхідність як врахування у ході диференціації покарань за вказані кримінальні правопорушення обсягу шкоди, завданої їх вчиненням, так і посилення кримінальної відповідальності за окремі з них у цілому.

Законопроектом, серед іншого, пропонується внести зміни до окремих норм Кримінального кодексу України, що передбачають:

  • відповідальність підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців (ст. 205-1 КК України) в частині розширення диспозиції статті щодо направленості вчинення злочину особою у власних інтересах чи інтересах інших осіб;
  • протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 206-2 КК України) в частині виправлення в нормі статті, яке конкретизує і розширює коло майна, за заволодіння яким настає відповідальністю за вказаною статтею;
  • підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358 КК України) в частині конкретизації кола суб’єктів та направленості злочину щодо кола заінтересованих у злочині осіб;
  • зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України);
  • зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги  (ст. 365-2 КК України) в частині конкретизації диспозиції статті щодо направлення вчинення злочину у власних інтересах чи інтересах інших осіб;
  • службове підроблення (ст. 366 КК України) в частині розширення диспозиції окремих статей та посилення відповідальності за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а також доповнення їх новими кваліфікуючими ознаками, такими як завдання шкоди  у великому або особливо великому розмірі та застосування підроблених документів у операціях із заволодіння майном осіб. 

Відповідно до законопроекту, кримінальну відповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців пропонується посилити шляхом підвищення нижньої межі санкції ч.1 статті 205-1 КК України штраф від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно; водночас санкція за ч. 2 вказаної статті передбачатиме покарання у вигляді штрафу від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з альтернативним покаранням у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади.

Стосуватимуться пропоновані зміни також посилення кримінальної відповідальності за виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів.

Перш за все, йдеться про підвищення розміру штрафу за вчинення вказаного кримінального правопорушення. Передбачається збільшення верхньої межі штрафу до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або альтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, якщо кримінальне правопорушення було вчинено організованою групою чи в разі завдання ним особливо великої матеріальної шкоди.

Поряд з цим, передбачається, що одними з найбільш ефективних для забезпечення належного стану правозастосування у відповідній сфері суспільних відносин слугуватиме посилення кримінальної відповідальності за підроблення документів, печаток, штампів позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років за ч. 2, а також доповнення ч. 3 кваліфікуючою ознакою у вигляді завдання шкоди у великому розмірі та визначенням покарання, що пов’язане з позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

До теми: “Робота” Братського відділу національної поліції (Відео від 19 червня 2018р.)

Поряд з цим пропонується встановити підвищений рівень штрафу за використання завідомо підробленого документа, а саме від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох  років.

Крім того, пропонується розширити статтю додаванням частини 5 із кваліфікуючими ознаками, як використання завідомо підробленого документа, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно із санкцією у вигляді штрафу від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Пропонується розширити  статтю  366 КК України додавши третю частину до цієї статті щодо відповідальності за здійснення діяння з метою заволодіння чужим майном особою, яка таке діяння вчиняє у власних інтересах або інтересах третіх осіб із визначенням санкції на рівні позбавлення волі на строк від п’яти  до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

До теми: «Маскі-шоу» на терміналі «RISOIL S.A.»

Зважаючи на необхідність зменшення злочинів пов’язаних з рейдерським заволодінням майном та активами, вбачається за доцільне внести зміни до ст. 206-2 КК України та передбачити відповідальність за частиною 1 у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років. Відповідно за ч. 2 статті визначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років, за ч. 3 покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Окрім того, для однозначного трактування та ефективного застосування слід внести зміни до диспозиції статті в частині послідовного переліку об’єктів якими можна заволодівати. 

Зважаючи на, майже постійний супутній з заволодінням майном чи активом злочин,  а саме зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст.365-2 КК України) слід внести зміни до санкції вказаної статті.

Окрім того, слід внести зміну до назви статті, адже, нотаріуси, які внесені до вказаної статті як суб’єкт, не надає публічні послуги, а відповідно до Закону України «Про нотаріат»  – вчиняє нотаріальні дії, які не є послугою.

За частиною 1 статті встановити покарання штрафом від восьми тисяч до дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі  на строк до трьох років та на 10 років позбавляти права на зайняття певним видом діяльності.

За частиною другою відповідно: штраф від десяти тисяч до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років та на 10 років позбавляти права на зайняття певним видом діяльності.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно або якщо вони спричинили тяжкі наслідки –  позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк десять років, з конфіскацією майна або без такої. 

Метою законопроекту є забезпечення реалізації на рівні національного законодавства засад правової визначеності та якості закону, пропорційності та індивідуального характеру покарань, що призначаються за вчинення кримінальних правопорушень у сфері господарської, службової та спеціально діяльності, шляхом посилення кримінальної відповідальності за окремі види злочинів та встановлення належної диференціації  кримінальної відповідальності за критерієм розміру шкоди, яку було завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Також метою законопроекту є пряма превенція протиправних заволодінь майном та активами громадян і бізнесу (зважаючи на високі покарання для осіб, які приймуть рішення здійснити заволодіння майном з підробленими документами), що позитивно впливатиме на міжнародний інвестиційний імідж країни та захист національних інтересів нашої Країни.