Кондратюк Сергій Максимович та посіяне ним добро, яке житиме вічно!

Найцінніше, що є у людини – це її життя. Воно дається тільки раз і кожній своє, його не можна прожити двічі. Проте як вона зуміє розпорядитись цим даром залежить тільки від неї. Ми розкажемо Вам історію про Людину, яка при житті встигла залишити після себе теплий спогад у серці кожного односельчанина.

ГО «Бізнес-Варта» супроводжує справу СФГ «Кондратюк». Після загадкової трагічної смерті Сергія Кондратюка, син покійного звернувся до нашої організації за допомогою. З якими проблемами зіткнувся спадкоємець і як юристи «Бізнес-Варта» відстояли законні права – ми писали про це раніше.

До теми: СФГ «Кондратюк»: відсіч рейдерам, зміцнення господарства та готовність протистояти новим викликам!

Кондратюк Сергій Максимович при житті зумів посіяти зерно добра в серцях багатьох людей і мав глибоку душу. Народився він 13.01.1971 року в селі Новопавлівка, Межівського району, Дніпропетровської області. Був сім’янином – дружина Інна Іванівна, батьком двох дітей – син Іван і дочка Анастасія. Починаючи з 4 класу влітку постійно випасав худобу. Після закінчення 10 класів школи продовжив навчання в ПТУ №76, спеціальність – тракторист у с. Новопавліка. В 1988р пішов у армію. Потрапив до морської частини прикордонних військ КГБ СРСР (Морчастина на Курильських островах). Працював у Донецькій області в СФГ «Хирлюк і К» трактористом та комбайнером до 1994 року. З часом почав працювати трактористом в колгоспі «Україна» в рідному селі до 1997 р..

Набравшись досвіду, після розпаду колгоспів Сергій Максимович загорівся бажанням розпочати власну справу, бо дуже любив працювати у полі. Тоді були складні часи – зубожіння, українські колгоспники були у пошуках роботи, було надзвичайно тяжко розпочати свою справу. Але Сергій Максимович впевнено йшов до своєї мети, адже за плечами була підтримка родини. На той час його вже добре знали на селі. Він активно і результативно працював завжди.Звернувся в райдержадміністрацію із заявою, аби виділили землю для створення фермерського господарства. Отримавши 50 га земельної ділянки – 22 травня 1997 року розпочало роботу СФГ «Кондратюк». На відкладені та зароблені гроші придбав б/у трактор, починав працювати сам. Спочатку в 2000 році придбав старі приміщення (фундамент і стіни) колишнього ПТУ(де колись навчався), на гроші, які отримував за обробіток земель та з домашнього господарства (тримали свиней та корів). Їх повністю було відновлено, перекрито дах, укріплено стіни, зсередини поставлено нові перегородки, замінено вікна, зовнішній фасад також зробили новий та пофарбований, добудовано ще та розширено дану територію. Тим самим, збільшилося місце для зберігання техніки і відповідно додалися нові робочі місця для односельчан. До цього техніка та запчастини розміщувались вдома. Ще при житті зібрав професійну команду однодумців – 65 відданих своїй справі людей, які злагоджено працюють до сьогодні. Був організованою, відповідальною, щедрою, доброю, безкорисливою, чесною і відданою свої справі Людиною! Завжди робив усе для людей – комфортні робочі місця, чітко, вчасно виплачував гідну оплату праці.

Це була Людина, яка не знала відпочинку, яка своїми діями і вчинками завоювала довіру селян. Станом на 2019 рік вже нараховувалось близько 623 пайовика, тобто обробляється приблизно 4,5 тис. га землі. І за всі роки роботи господарства ніколи не було невдоволених орендною платою. Люди його шанували і поважали! Зверталися за порадою, підтримкою, допомогою. Він завжди брав участь у всіх робочих процесах, отримував задоволення навіть від брудної роботи, розділяв думки своїх колег, рахувався з кожним.

Повністю забезпечував своїх людей високоякісною та різноманітною технікою. На балансі господарства нараховувалось більш ніж 10 одиниць тракторів МТЗ «Білорусь», ХТЗ Т-150, 3 імпортних та потужних трактори та комбайн марки «John Deere», комбайни марки «Дон 1500», «Case», грузові машини від ЗІЛа до великовантажних КАМАЗів та МАЗів. Окрім цього був у наявності також кран, який підіймав з легкістю великогабаритні бетонні плити, вагова установка, механізований тік, завдяки якому зменшується вологість зерна і очищується від сміття.

Умів відбудувати і повернути до життя те, що, здавалось, би відновленню не підлягає. Завжди все робив власними силами, без сторонньої допомоги.

Фермер був з великим серцем. За власні кошти, не взявши при цьому жодної гривні з бюджету громади, повністю переробив храм, який є окрасою села. Від тої церкви залишився тільки фундамент як основа. Найняв майстрів з Черкащини, які займалися будівництвом, зводили стіни, встановили купол, розписали стіни зсередини. Всі згадують цю працьовиту Людину тільки теплим словом. Рік від смерті фермера, небайдужі односельчани та прихожани храму встановили пам’ятну табличку з його фотографією на вході.

 Він думав не тільки про власні інтереси! Постійно виконував прохання громади, односельчан. Завдяки його снігоочисній техніці кожної зими без зупинок розчищався сніг. Була можливість вільно переміщатись по селі та до райцентру. За ініціативи фермера безкоштовно працівники господарства завозили всім охочим глини чи піску, а також кожного року перед великодніми святами доставляли по декілька машин піску на кладовища.

Ця Людина з великої літери майже всюди докладала зусиль, аби зробити своє село найкращим, а молодому поколінню не хотілося виїжджати жити до міста. Ще при житті укріпив греблю ставків, аби не проривало. Працівниками ФГ була безкоштовно встановлена гойдалка для відпочиваючих. Насаджено верби і багатий яблуневий сад. Селяни та гості мають змогу милуватися цією красою.

Його маленька батьківщина була величезною мотивацією кожного дня. Сергій Максимович хотів, аби про Новопавлівку знали далеко за межами Дніпропетровської області.

Фермер планував відновити старий клуб, де розміщувалася б дитяча розважальна зона, перукарня, сучасний спортзал, кафе та пекарня. Мріяв, аби кожен ласував свіжоспеченим хлібом з пшениці, яка вирощена на власній землі. Встиг побудувати тільки приміщення для млина, закупити сучасне та якісне устаткування, але, на жаль, не дожив до того моменту, коли все почало працювати. Залишалося тільки зібрати урожай і підключити обладнання.

Сергій Максимович хотів ще багато чого зробити для односельчан, але куля зупинила всі плани.

Нині втілює в життя плани батька і розвиває господарство його син Іван. Улітку 2019 року запрацював млин і вже більше року жителі села та району мають змогу придбати борошно вищого ґатунку та випікати смачний хліб власноруч. Чекає свого часу і закуплене ще живим батьком устаткування для олійниці, щоб жителі Новопавлівки не купували магазинну соняшникову олію, а мали змогу придбати якісний продукт, який робиться на їхніх очах. Іван Сергійович нині працює над її запуском. Спадкоємець Іван гідно продовжує справу батька. Односельчани довіряють йому свої паї, задоволені гідною оплатою. СФГ «Кондратюк» має неабияку підтримку односельчан, завдяки якій є сили бути постійно напоготові і дати відсіч кожному, хто зазіхає на їхню власність!

1 про “Кондратюк Сергій Максимович та посіяне ним добро, яке житиме вічно!”

  1. Великий хозяйственник был, царство ему небесное.Пусть тот кто у него отнял жизнь не имеет покоя никогда.Дай Бог Ивану Сергеевичу сил и мудрости,с уважением, всего наилучшего!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *