Валерій Ткачов: 7 кроків для порятунку «Укрзалізниці»

Вище, вище і вище.. Про залізничні тарифи

Менеджмент АТ «Укрзалізниця» продовжує політику із подальшого підвищення вартості перевезення вантажів залізничним транспортом. Протягом лише п’яти місяців поточного року Правління компанії додатково підвищило платню за користування вагонами «УЗ» на 5-7%. На сьогодні також активно обговорюється питання щодо підвищення  вартості використання цих вагонів під час вантажно-розвантажувальних робіт, що призведе до подорожчання цієї послуги у 3-6 разів.

І на цьому керівництво «Укрзалізниці» на збирається зупинятися. За словами Директора з розвитку бізнесу «УЗ» Андрія Рязанцева, базовий залізничний тариф для вантажних перевезень занижений у 2-3,5 разів, тож керівництво ставить перед собою завдання поступово збільшити його до відповідного рівня.

 

Вантажні перевезення у структурі доходів/розходів «Укрзалізниці»

На сьогодні перевезення вантажів є єдиною прибутковою діяльністю «УЗ» (81% усіх доходів). Розглянемо фінансову звітність компанії за 2018 рік:

Загальний дохід від реалізації- 83 402 млрд грн, зокрема:                           Операційний результат діяльності ( Прибуток(+)/Збитки(-) ):                                                                                                             – вантажні перевезення                                 – 67 519 млрд грн (80,96%);                                                     + 16 615 млрд грн.                                                                                                                                   – перевезення пасажирів та багажу          – 8 468 млрд грн (10,15%);                                                       – 12 352 млрд  грн.                                                                                                                                  – інші послуги                                                    – 7 413 млрд грн (8,89%).                                                                                                                                                                         

Бачимо, що перевезення вантажів – єдина прибуткова діяльність «Укрзалізниці», що субсидує іншу діяльність компанії. Зниження обсягів вантажних перевезень є критичним для виживання «УЗ».

 

До чого реально може призвести необдумане підвищення вартості вантажних залізничних перевезень?

Природньою реакцією бізнесу на подальше зростання вартості транспортування вантажів залізницею стане переорієнтація вантажних потоків на інші види транспорту, зокрема, на автомобільний та річковий.

Проаналізуємо динаміку вантажних перевезень «Укрзалізницею» за 2012-2018 рр.

Період

Загальні обсягивантажних перевезень (млн т).

Динаміка зміни обсягів вантажних перевезень (%)

Обсяги вантажних зернових перевезень (млн т).

Динаміка

змін обсягів вантажних зернових перевезень (%).

Питома вага зернових вантажів у загальній структурі вантажних перевезень (%).

2012

457,5

-2,5%

22,7

60%

4,96%

2013

441,8

-3,4%

22,4

-1,2%

5,07%

2014

387

-11,10%

25,2

13,40%

6,51%

2015

350

-9,40%

28,7

14,10%

8,2%

2016

344,1

-1,70%

31,9

10,80%

9,27%

2017

339,5

-1,10%

35,7

11,80%

10,52%

2018

322,3

-5,10%

32,9

-7,90%

10,21%

 

Як бачимо, обсяги вантажних перевезень «Укрзалізницею» знижуються вже 7 років поспіль. Лише у 2018 році падіння обсягів склало 17,2 млн т. Зокрема, зернові вантажі впали на 2,8 млн т, що сталося вперше за 5 років.

При цьому спостерігаємо суттєве зростання обсягів транспортування вантажів автомобільних та річковим транспортом, що складає 7-15% та більше 20% відповідно.

За умов зменшення обсягів вантажних перевезень «Укрзалізниця» фізично не зможе проводити модернізацію своєї інфраструктури (оновлювати парк локомотивів та вагонів, ремонтувати зношену залізничну інфраструктуру), підвищувати заробітну платню для персоналу. Більше того, навіть просто утримувати інфраструктуру у робочому стані вони не матимуть можливості.  

 

«Укрзалізниця» сьогодні реально знаходиться у критичному фінансовому та технічному стані

  • Зношеність парку локомотивів складає 93-97%; не вистачає 150-300 одиниць локомотивів.
  • Зношеність парку вагонів складає близько 75-80% (вагонів-зерновозів – більше 97%).
  • Залізничне полотно систематично не ремонтується (прострочені терміни ремонту 60% полотна), через що повсюди запроваджуються обмеження швидкості руху составів.
  • Застарілі системи зв’язку та управління.
  • Незадовільні показники експлуатаційної роботи залізниці (вантажообіг, перезавантаженість мережі, низька швидкість руху составів, низький обіг вагонів, низька продуктивність вагонів та локомотивів).
  • Заробітна платня у рядових співробітників «Укрзалізниці» є мінімальною (триває активний відтік працівників робітничих професій), водночас, управлінський штат роздутий та потребує скорочення.

 

Що робити?

Для вирішення згаданих проблем «Укрзалізниця» має у першу чергу шукати внутрішні резерви для розвитку та модернізації компанії, адже подальшого цінового тиску український бізнес може не витримати. Я пропоную реалізувати сім конкретних кроків для оздоровлення «УЗ»:

 

  • Реформа загальної тарифної системи вантажних перевезень.

Необхідно терміново провести реформи зі зближення тарифних класів та уніфікації вартості порожнього пробігу вагонів. Сьогодні вартість вантажних перевезень позакласових вантажів та вартість перевезення вантажів 3-го класу відрізняється у 2,76 рази. Навіть повернення порожніх вагонів за вартістю залізничного тарифу відрізняється у 2,43 рази. Таким чином «дешеві» за вартістю транспортування вантажі 1-го класу та позакласові вантажі субсидуються за рахунок транспортування вантажів 2-го та 3-го класів. При цьому, у структурі вантажних перевезень «дешеві» вантажі складаються 60-70% (руда, щебінь, пісок, шлаки, солі, перліт, будівельні матеріали тощо).

Коефіцієнти для розрахунку залізничних тарифів «УЗ». Різниця у вартості транспортування вантажів різних тарифних класів

Тарифний клас вантажів

Коефіцієнт для розрахунку залізничного тарифу при завантаженому  пробігу

Відхилення у вартості перевезень між тарифними класами

Коефіцієнт для розрахунку залізничного тарифу при порожньому пробігу

Відхилення у вартості перевезень між тарифними класами вантажів

Позакласовий вантаж              

1,346

0

1,242

0

1 тарифний клас

1,695

25,93%

1,242

0

2 тарифний клас

2,419

42,71%

1,885

51,77%

3 тарифний клас

3,722

64,99%

3,023

60,37%

 Різниця у вартості перевезення позакласних вантажів та  вантажів 3-го класу

2,76 рази

 

2,43 рази

 

Для коректної реалізації реформи зі зближення тарифних класів необхідно провести консультації з основними відправниками вантажів 1-го класу та позакласових вантажів (ГМК, будівельники). Скласти поетапний план зближення залізничних тарифів з урахуванням можливостей та особливостей цих галузей економіки України.

 

  • Вирішення проблеми пасажирських перевезень. Щорічно «Укрзалізниця» перевозить близько 200 млн осіб. Ця діяльність генерує щороку близько 12,5 млрд грн збитків (6,051 млрд грн – міжміські сполучення; 6,301 млрд грн – приміські сполучення).

 

«Укрзалізниця» та Кабінет Міністрів України мають знайти джерело погашення збитків. Це можуть бути державний чи місцеві бюджети, самі пасажири через підвищення вартості квитків. На сьогодні компенсація збитків відбувається за рахунок вантажних перевезень (тобто за рахунок українського бізнесу). Також необхідно провести ревізію збиткових напрямків пасажирських перевезень, там, де це можливо запропонувати альтернативний вид транспорту (наприклад, автобусний маршрут за рахунок місцевого бюджету).

Окремо варто запровадити програму зі зниження безквиткових перевезень пасажирів, зламати корупційну систему, на якій наживаються співробітники департаменту перевезень «Укрзалізниці».

 

  • Реалізація програми енергоефективності діяльності.

Не є секретом, що «УЗ» витрачає набагато більше енергоресурсів для перевезення однієї тони вантажа, ніж залізниці інших країн. Це відставання обумовлене колосальною зношеністю залізничної інфраструктури, парку локомотивів та банальними крадіжками. Відтак, украй необхідно реалізовувати програму енергоефективності:

  • провести аудит споживання палива та електроенергії усіма підприємствами та ділянками «УЗ»;
  • розробити програму зниження споживання електроенергії та палива;
  • відключити сторонніх, неврахованих споживачів електроенергії;
  • навести порядок у тендерних закупівлях палива;
  • розпочати боротьбу із крадіжками палива персоналом «УЗ».

Додатково необхідно поступово позбуватися від непрофільних активів компанії (лише після консультацій із профспілковими організаціями «Укрзалізниці».

 

  • Зниження податкового навантаження збоку держави, зокрема, того, що стосується податку на землю.

Необхідно терміново затвердити у Податковому кодексі України повернення для «Укрзалізниці» знижки на сплату податку на землю. З 1 січня поточного року цю знижку було відмінено, що дає 4,3 млрд грн додаткового навантаження на бюджет «УЗ». Держава має зменшити податкове навантаження на «Укрзалізницю» на час оздоровлення та модернізації компанії.

 

  • Оптимізація чисельності персоналу, скорочення штату управлінців.

Витрати «Укрзалізниці» на утримання персоналу (штат «УЗ» складає більше 260 тис. осіб) – це 51% усіх витрат компанії (більше 40 млрд грн з 79,9 млрд грн усіх операційних витрат). Тож необхідно терміново:

  • розпочати скорочення роздутого штату управлінців (вищий та середній рівень); підвищувати рівень професійної підготовки управлінського персоналу;
  • встановити конкурентну заробітну платню для персоналу робітничих професій задля припинення їхнього відтоку;
  • припинити відтік залізничників високого професійного класу (управлінців з досвідом роботи);
  • припинити кланову політику призначення та просування керівників всередині компанії, при просуненні працівників кристуватися лише професійною компетенцією.

 

  • Початок реальної боротьби із корупцією всередині компанії.

На сьогодні політичні сили розглядають «Укрзалізницю» як донора для партій-переможців та своїх лідерів. Щорічно мільярди гривень просто розкрадаються з бюджету компанії через систему закупок та реалізацій послуг і матеріалів. У цьому контексті украй важливо запустити процес діджиталізації цих процесів, домогтися відкритих, прозорих торгів.

 

  • Контроль та покращення експлуатаційних показників компанії (швидкість руху составів, оборотність вагонів, обсяги робіт, що виконують один вагон чи локомотив).

Необхідно шукати способи покращення експлуатаційних показників роботи «Укрзалізниці» (збільшувати вагу та швидкість руху составів, зменшувати простої рухомого та локомотивного парку тощо). Для цього необхідно застосовувати нові способи організації вантажних перевезень.

Загалом керівництво «Укрзалізниці» має змінити стратегію із покращення фінансового стану компанії та перейти до конструктивного діалогу з представниками українського бізнесу. Реалізація стратегії «УЗ» з «вичавлювання» додаткових коштів з вітчизняного бізнесу матиме нищівні наслідки для української економіки. Подальше зростання вартості транспортування вантажів залізницею призведе лише до відтоку вантажів на інші види транспорту, що у свою чергу зменшить для «Укрзалізниці» можливості устримувати зношену інфраструктуру та в цілому поставить під загрозу виживання самої компанії. 

 

Зайва інфраструктура «Укрзалізниці»

Окремим проблемним питанням, що стоїть перед «Укрзалізницею», є наявність зайвої малодієвої залізничної інфраструктури. Дійсно, наявна розгалужена залізнична мережа протяжністю близько 21 000 км працює малоефективно. Наприклад, по 42% залізничної мережі перевозиться лише 2% вантажів протягом року. За даними Директора з розвитку бізнесу «УЗ» Андрія Рязанцева,утримання цих ділянок приносить компанії збитки у розмірі близько 8 млрд грн                                           

Наявність збиткової інфраструктури зумовлена наступними факторами:

  • Загальним падінням обсягів вантажних залізничних перевезень (за часів СРСР обсяги перевезень складали більше 1 млрд т.; у 2007 році – близько 500 млн т.,; у 2018 році – 322 млн т. вантажів. Тобто маємо трикратне зменшення обсягів при тому, що інфраструктура залишилася майже без змін).

 

  • Політикою самої «Укрзалізниці» зі скорочення точок відвантаження та збільшування відправок (маршрутизація перевезень). Керівництво «УЗ» сьогодні реалізує стратегію зі зменшення малодієвої залізничної інфраструктури (планується закриття близько 300 вантажних залізничних станцій, зменшення протяжності залізничного полотна тощо). Така політика лише погіршує ситуацію, провокує зменшення загального обсягу перевезень вантажів, оскільки зменшується кількість точок відвантаження. Цілі райони лишаються відрізаними від залізничної інфраструктури.

 

  • Неефективною організацією перевезень вантажів, небажанням розвивати власну вантажну базу, пропонувати гнучкі умови для клієнтів.

Наявність розгалуженої залізничної інфраструктури є конкурентною перевагою економіки України. А для вирішення проблеми утримання зайвої інфраструктури потрібно розглядати дві стратегії:

  • Реалізація програми із залучення додаткових клієнтів на малодієвих ділянках залізничної мережі, розвиток вантажної бази «УЗ», пропозицією гнучких умов роботи клієнтам.

 

  • Приватизація чи концесія малодієвих ділянок «Укрзалізниці».

Вирішення проблеми цілком в руках Кабінету Міністрів України та Міністерства інфраструктури. Як і визначення загальної стратегії порятунку «Укрзалізниці».                                                                                                                                                                                     

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *