Війною проти закону чи законом проти війни

Про Мінські домовленості, але саме зараз. І про те, до чого тут бізнес.

Ніколи знову?

Сьогодні, коли одна частина громадян нашої країни вважають цей день святом і потенційним днем параду, а також (з різних причин) вживають термін Велика Вітчизняна Війна, інша частина громадян – чіпляє червоні маки, що свідчить про сприйняття цього дня, як одного із днів, який був закінченням світової трагедії – Другої Світової Війни, є велике бажання не бути  пішаками у хаосі і злі, який може породжуватися і сьогодні вузьким колом осіб та їх домовленостями.

Додатково, ті, хто занурилися в історичні події і сьогодні з маками, за моїм спостереженням, розділяються на тих, хто все ж  вдячний ветеранам цих історичних подій, інші ж виношують негатив.

Додатково, окремо у кожного, може йти  ще своя внутрішня війна понять, позицій, роздумів, аналізу та проекції на новітні події,  що й формує для кожного свою правду. І ця правда потім проектується на ряд рішень і дій окремо кожного, що в тих чи інших випадках стає колективною думкою і, навіть, результатами виборів. А від виборів уже залежить, який ми отримаємо Уряд,  склад ВР та тих осіб, які б мали захищати нашу економічну, територіальну та національну безпеку.

Саме тому, щоб:

• не бути обдуреними, а лишатися обізнаними;
• мінімізувати загрози економічній безпеці нашої держави;
• запрацював чітко відрегульований державницький механізм ефективного партнерства та співпраці Держави, бізнесу та громадян, заснований на принципах верховенства права, повного розуміння прав та повноважень кожного із системою ефективних інструментів для взаємних комунікацій.

Бізнес-Варта (попри широкий, але лише  кількаденний резонанс про «зраду-не-зраду» через дані факти), ще 20 березня 2020 року поставила кілька чітких запитань до ВРУ, Мінюсту та РНБО, щодо «Рішення Трьохсторонньої контактної групи про створення (заснування) Консультативної ради (робочої групи) від 11 березня 2020 року» (далі – Рішення ТКГ), що було прийнято в рамках переговорів щодо виконання Комплексу заходів з виконання мінських угод (Мінського протоколу від 05 вересня 2014 року) від 12 лютого 2015 року. І лише зараз ми почали отримувати відповіді, що й викликало бажання про це написати.

Чому організація, яка захищає бізнес та економіку, акцентувала увагу на даному «Рішенні ТКГ»?

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, суб’єкти бізнесу та громадяни Держави матимуть обов’язком такими документами керуватись за визначених умов та послідовних законодавчих кроків українського уряду та законотворців.

За законодавством України всі міждержавні угоди, ким би вони не були підписані, (Президентом України, Прем’єр-міністром України, іншими посадовцями за їх дорученням) підлягають ратифікації Парламентом України (відповідно до Закон України «Про міжнародні договори України»).

Нашим основним прагненням є чітко відрегульований державницький механізм ефективного партнерства та співпраці Держави та бізнесу, заснований на принципах верховенства права та повного розуміння прав та повноважень кожного із системою ефективних інструментів для взаємних комунікацій.

З якими проханнями Бізнес-Варта звернулася до Верховної Ради України з приводу «Рішень ТГК»?

1. Надати офіційну правову оцінку, як юридичному документу, який має назву «Рішення Трьохсторонньої контактної групи про створення (заснування) Консультативної ради (робочої групи) від 11 березня 2020 року» та вказати на правові наслідки для Держави та системи національного законодавства від реалізації вказаного документу.
2. Надати висновок щодо класифікації даного документу за критеріями системно-юридичного аналізу вказаного документу у системі чинного національного законодавства.
3. Надати офіційне роз’яснення та позицію Верховної ради України щодо можливої подальшої імплементації даного документу в національне законодавство у вигляді відповідних законопроектів та змін до законодавства.
4. Надати інформацію щодо реєстрації вказаного документу у Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів України.
5. Надати інформацію чи подавались на розгляд Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи законопроекти, які мають юридичний зв’язок із вказаним документом чи випливають з нього (надати перелік таких проектів та ініціатив).
6. Надати юридично-правовий висновок щодо наявних суперечностей норм та позицій вказаного Рішення ТКГ Конституції України та Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

З подібними проханнями ми звернулися до РНБО:

1. Надати офіційну правову оцінку як юридичному документу, який має назву «Рішення Трьохсторонньої контактної групи про створення (заснування) Консультативної ради (робочої групи) від 11 березня 2020 року» та вказати на правові наслідки для Держави від реалізації вказаного документу.
2. Надати інформацію щодо алгоритму дій РНБО України щодо забезпечення економічної безпеки Держави та інтересів бізнесу та громадян у зв’язку із підписанням такого документу.
3. Надати офіційне роз’яснення та позицію РНБО України щодо можливої подальшої імплементації даного документу в національне законодавство у вигляді відповідних законопроектів та змін до законодавства.
4. Надати офіційну позицію РНБО України щодо чинності такого документу для Держави та офіційну правову оцінку діям посадовців та громадян України, які вказаний документ підписали.
5. Надати інформацію, чи подавались проекти законів, інші акти законодавства, на розгляд Кабінету Міністрів України та проекти законів на розгляд Верховної Ради України будь-якими суб’єктами права законодавчої ініціативи, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які мають юридичний зв’язок із Рішенням ТКГ чи випливають з нього (надати перелік таких проектів та ініціатив).
6. Надати юридично-правовий висновок щодо наявних суперечностей норм та позицій вказаного Рішення ТКГ Конституції України та Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

А також ми попросили роз’яснення у Міністерсва юстиції України, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики:

1. Надати офіційну експертно-правову оцінку, як юридичному документу, який має назву «Рішення Трьохсторонньої контактної групи про створення (заснування) Консультативної ради (робочої групи) від 11 березня 2020 року».
2. Надати висновок щодо класифікації даного документу за критеріями системно-юридичного та юридико-технічного аналізу вказаного документу у системі чинного національного законодавства.
3. Надати офіційне роз’яснення та позицію Міністерства юстиції України щодо можливої подальшої імплементації даного документу в національне законодавство у вигляді відповідних законопроектів та змін до законодавства.
4. Надати інформацію щодо реєстрації вказаного документу у Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів України.
5. Надати інформацію, чи подавались до Міністерства юстиції України на правову експертизу проекти законів, інші акти законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проекти законів, які подаються на розгляд Верховної Ради України іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які мають юридичний зв’язок із вказаним документом чи випливають з нього (надати перелік таких проектів та ініціатив).
6. Надати юридично-правовий висновок щодо наявних суперечностей норм та позицій вказаного Рішення ТКГ Конституції України та Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Такого роз’яснення, на наше переконання, потребує весь український бізнес та й громадяни Країни в цілому, адже у період фінансово-економічної кризи та інших суспільно важливих викликів перед нашою Державою, поява вищевказаного документу та його юридично-правові наслідки, у вигляді можливої імплементації до національного законодавства через відповідні зміни до діючих норм, має бути зрозумілим українському бізнесу, як основним наповнювачам державного бюджету України.

Громадянське суспільство та бізнес мають отримати чітке розуміння розвитку економіки та подальших юридичних кроків органів держаного управління та, в свою чергу, компетентні суб’єкти владних повноважень мають надати вичерпну правову оцінку вказаному «Рішенню ТКГ», що буде проявом відповідальності перед платниками податків та громадськістю.

Що отримали ми у відповідь:

• ВРУ в своїй відповіді нам повідомила, що «текст зазначеного рішення не надходив до Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України для здійснення юридичної експертизи щодо надання згоди України на обов’язковість для неї цього Акту».
• РНБО нам відповіла, що «надання роз’яснень і вирішення порушених у Вашому зверненні питань не належать до повноважень РНБО України та Апарату Ради національної безпеки і оборони України».
• Від Міністерства юстиції України відповідь очікуємо.

Так уже повелося, що навіть резонансні теми притихають, зникає суспільний інтерес до них і, відповідно, послаблюється громадський контроль там, де це буває необхідно. Тому, ми повертатимемося  до цієї теми ще не раз.

Нам потрібне офіційне роз’яснення,  щодо підписаного документу та його правових наслідків для Держави і, відповідно, бізнесу. Поки ми його не отримали. Відповідно, виникає закономірне прагнення нашої організації, як суб’єкта громадянського суспільства, звернутись до вищезазначених суб’єктів владних повноважень ПОВТОРНО. Окремій структурі потрібно буде ще й нагадати про «повноваження».

          Ми очікуємо, все-таки, отримати офіційну правову позицію, щодо зазначеного документу, адже громадяни Країни, український народ, який формує та веде бізнес в Україні, є носієм суверенітету і ЄДИНИМ джерелом влади в Україні.

            Глибокий сум від того, що все повторюється. І «Ніколи знову» – є лише словами. Тому я вимагатиму роз’яснень. Можливо, отримаємо одну правду на всіх.