Конфлікти між бізнесом та АРМА: причини, варіанти рішення та оцінка законодавчих ініціатив

Конфлікти між бізнесом та Агентством з розшуку та менеджменту активів: у чому причини?

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими  від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА) було утворено у 2016 році в рамках  виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС.

До теми: Діяльність АРМА потребує термінового врегулювання

Тоді в Україні не існувало аналогу серед державних органів, який, передусім, управляв би активами, які арештовані у кримінальному провадженні. Не існувало ані законодавчо врегульованих механізмів виявлення та розшуку активів, які було незаконно виведено за межі України внаслідок вчинення злочинів, ані механізмів управління арештованими активами.

До теми: ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ГО «БІЗНЕС-ВАРТА» ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА УКРАЇНИ ЩОДО НЕЗАКОННОГО УТРИМАННЯ АКТИВУ В АРМА

На п’ятому році своєї роботи в очах українського бізнесу АРМА стала асоціюватися швидше з додатковим інструментом посягання на власність та активи тих, хто постраждав від злочинів проти власності (рейдерських атак, протиправної перереєстрації тощо), аніж органом, що повинен  сприяти та посилювати органи досудового розслідування у кримінальній юстиції.

На сьогодні, критика діяльності всієї інституції спричинена допущенням з боку АРМА:

  • непрозорих процедур передачі в управління активів;
  • передачі в управління активів без інвентаризації та проведення оцінки вартості;
  • ігнорування позиції власників активів, які набули статусу потерпілих у кримінальних провадженнях, в рамках яких було здійснено передачу на управління;
  • неповернення активів законним власникам всупереч наявності рішень суду про скасування арешту активу (що є виключною підставою для можливості здійснення управління активом);
  • порушення процедури конкурсу формування громадської ради, як суб’єкта громадського контролю;
  • дисциплінарних правопорушень керівництвом АРМА.

Саме з цих причин професійне правове середовище щоразу активніше наполягає на необхідності кадрового та інституційного перезавантаження АРМА, досягнення якого є неможливим без ухвалення парламентом необхідних законодавчих змін.

До теми: Мідзару. Кікідзару. Івадзару. АРМА та всі шанси отримати кілька премій Дарвіна лише в одній історії рейдерства, або коли процес еволюції пішов у зворотному напрямку.

Наразі, у парламенті зареєстровано два законопроекти:

  • №5141 – внесення змін Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»;
  • №5142 – внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, що пов’язані із запропонованими змінами до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»,

які певною мірою вирішують проблемні питання у роботі АРМА.

Серед змін у законопроектах №5141 та №5142 пропонується врегулювання, зокрема, питання щодо:

  • а) зобов’язань щодо обґрунтованого пояснення АРМА можливості забезпечення ефективного управління активом, що сприятиме функціонуванню АРМА у площині системи стримувань і противаг з органами досудового розслідування та органами прокуратури;
  • б) можливості реалізації активів АРМА виключно після набрання законної сили вироку суду;
  • в) процедури повернення активу законному власнику у випадку скасування арешту майна, що станом на сьогодні є одним із елементів передачі активу в управління АРМА відповідно до кримінального процесуального законодавства України.

Поряд з цим бачимо доречними зміни, які:

  • доповнять статтю 309 КПК України положенням щодо оскарження ухвал слідчого судді про передачу активів в управління органу виявлення, розшуку та управління активами (АРМА);
  • визначать момент надання письмових роз’яснень щодо можливості забезпечення  органом ефективного управління АРМА на вимогу слідчого та прокурора – таке роз’яснення повинно бути надано до звернення слідчого або прокурора до суду з клопотанням про передачу в управління активу до АРМА;
  • визначать і конкретизують порядок документального оформлення та фіксації факту, а також моменту у часі прийому-передачі активів, у частині деталізації опису активу, що передається на управління АРМА. Зокрема, визначення законодавчої необхідності здійснення опису окремо рухомого та нерухомого майна, виду та переліку майнових прав, в тому числі, корпоративних прав;
  • визначать форму звернення слідчого, прокурора до АРМА про надання письмових роз’яснень щодо можливості забезпечення АРМА ефективного управління активом та форму акту-прийому-передачі чи іншого документального оформлення передачі активу до АРМА (наприклад, спільним наказом Офісу Генерального прокурора та АРМА);
  • врегулюють процедуру припинення управління активами у випадку набрання законної сили судового рішення, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, у частині здійснення процедури погашення чи припинення запису, наприклад, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо здійснення управління АРМА активом (зокрема, об’єктом нерухомості, цілісним майновим комплексом тощо).

Серед іншого у законопроектах №5141 та №5142 слід також замінити поняття «свідок» у запропонованій редакції частини 3 статті 175-3 КПК України на поняття «особу щодо прав чи законних інтересів якої вирішується питання, в тому числі щодо її майна, та/або здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом, під час вирішення питання про передачу таких активів в управління.

До теми: Обіцянки-цяцянки, зниклі документи і рейдерські схеми – це все обвито червоною ниткою навколо АРМА!

У світлі останніх подій, що пов’язані із масовими проведеннями обшуків серед «тимчасових» керівників АРМА, як ніколи на часі ­­­­– проведення  конкурсів та перезавантаження керівного складу АРМА.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *