Конфлікти між бізнесом та Агентством з розшуку та менеджменту активів: у чому причини?
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА) було утворено у 2016 році в рамках виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС.
Тоді в Україні не існувало аналогу серед державних органів, який, передусім, управляв би активами, які арештовані у кримінальному провадженні. Не існувало ані законодавчо врегульованих механізмів виявлення та розшуку активів, які було незаконно виведено за межі України внаслідок вчинення злочинів, ані механізмів управління арештованими активами.
На п’ятому році своєї роботи в очах українського бізнесу АРМА стала асоціюватися швидше з додатковим інструментом посягання на власність та активи тих, хто постраждав від злочинів проти власності (рейдерських атак, протиправної перереєстрації тощо), аніж органом, що повинен сприяти та посилювати органи досудового розслідування у кримінальній юстиції.
На сьогодні, критика діяльності всієї інституції спричинена допущенням з боку АРМА:
- непрозорих процедур передачі в управління активів;
- передачі в управління активів без інвентаризації та проведення оцінки вартості;
- ігнорування позиції власників активів, які набули статусу потерпілих у кримінальних провадженнях, в рамках яких було здійснено передачу на управління;
- неповернення активів законним власникам всупереч наявності рішень суду про скасування арешту активу (що є виключною підставою для можливості здійснення управління активом);
- порушення процедури конкурсу формування громадської ради, як суб’єкта громадського контролю;
- дисциплінарних правопорушень керівництвом АРМА.
Саме з цих причин професійне правове середовище щоразу активніше наполягає на необхідності кадрового та інституційного перезавантаження АРМА, досягнення якого є неможливим без ухвалення парламентом необхідних законодавчих змін.
Наразі, у парламенті зареєстровано два законопроекти:
- №5141 – внесення змін Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»;
- №5142 – внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, що пов’язані із запропонованими змінами до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»,
які певною мірою вирішують проблемні питання у роботі АРМА.
Серед змін у законопроектах №5141 та №5142 пропонується врегулювання, зокрема, питання щодо:
- а) зобов’язань щодо обґрунтованого пояснення АРМА можливості забезпечення ефективного управління активом, що сприятиме функціонуванню АРМА у площині системи стримувань і противаг з органами досудового розслідування та органами прокуратури;
- б) можливості реалізації активів АРМА виключно після набрання законної сили вироку суду;
- в) процедури повернення активу законному власнику у випадку скасування арешту майна, що станом на сьогодні є одним із елементів передачі активу в управління АРМА відповідно до кримінального процесуального законодавства України.
Поряд з цим бачимо доречними зміни, які:
- доповнять статтю 309 КПК України положенням щодо оскарження ухвал слідчого судді про передачу активів в управління органу виявлення, розшуку та управління активами (АРМА);
- визначать момент надання письмових роз’яснень щодо можливості забезпечення органом ефективного управління АРМА на вимогу слідчого та прокурора – таке роз’яснення повинно бути надано до звернення слідчого або прокурора до суду з клопотанням про передачу в управління активу до АРМА;
- визначать і конкретизують порядок документального оформлення та фіксації факту, а також моменту у часі прийому-передачі активів, у частині деталізації опису активу, що передається на управління АРМА. Зокрема, визначення законодавчої необхідності здійснення опису окремо рухомого та нерухомого майна, виду та переліку майнових прав, в тому числі, корпоративних прав;
- визначать форму звернення слідчого, прокурора до АРМА про надання письмових роз’яснень щодо можливості забезпечення АРМА ефективного управління активом та форму акту-прийому-передачі чи іншого документального оформлення передачі активу до АРМА (наприклад, спільним наказом Офісу Генерального прокурора та АРМА);
- врегулюють процедуру припинення управління активами у випадку набрання законної сили судового рішення, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, у частині здійснення процедури погашення чи припинення запису, наприклад, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо здійснення управління АРМА активом (зокрема, об’єктом нерухомості, цілісним майновим комплексом тощо).
Серед іншого у законопроектах №5141 та №5142 слід також замінити поняття «свідок» у запропонованій редакції частини 3 статті 175-3 КПК України на поняття «особу щодо прав чи законних інтересів якої вирішується питання, в тому числі щодо її майна, та/або здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом, під час вирішення питання про передачу таких активів в управління.
До теми: Обіцянки-цяцянки, зниклі документи і рейдерські схеми – це все обвито червоною ниткою навколо АРМА!
У світлі останніх подій, що пов’язані із масовими проведеннями обшуків серед «тимчасових» керівників АРМА, як ніколи на часі – проведення конкурсів та перезавантаження керівного складу АРМА.