Віталій Телющенко: Кошти, що сплачують судновласники на річці, мають використовуватися виключно на утримання внутрішніх водних шляхів

Громадський аудит Уряду

Законопроект «Про внутрішній водний транспорт», робота над доопрацюванням якого сьогодні проводиться робочою групою «Бізнес-Варти», має врегулювати такий тонкий, але надзвичайно важливий момент, як фінансування і утримання самих водних шляхів. Хто відповідатиме за це, і звідки на це взяти кошти? Задля того, аби краще розуміти умови, на яких сьогодні працює річковий транспорт, учасник робочої групи, консультант з юридичних питань компанії «Укррічфлот» Віталій Телющенко розповів, що сьогодні сплачують «річковики», і як потрібно змінити ситуацію, аби внутрішній водний транспорт був конкурентним.

До теми: Ілля Тихонов: “На сьогодні потенціал внутрішніх водних шляхів не використовується повністю”

На річці варто виокремити два види платежів. З одного боку – це податки і збори, що передбачені Податковим кодексом та сплачуються до державного бюджету. З іншого – це платежі, що сплачуються за конкретні послуги. І тут є ряд дискусійних питань. Зокрема, щодо залізничних мостів.

Для проходження під ними більшості суден їх необхідно піднімати. На рівні Статуту залізниць, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України, встановлено, що оплату за підняття ферм мостів має здійснювати судновласник. Логічно виникає питання: а чому? Збудувавши міст було створено штучну перешкоду для судноплавства, тож фактично на судновласника лягає одразу вирішення двох проблем: проходження під мостом та сплата за усунення перешкоди, яку їм встановили. Бізнес не вважає такий підхід справедливим. Тим більше, що не зрозуміло, наскільки обгрунтованою є вартість послуги підняття ферми мосту, сплату за яку бере «Укрзалізниця».

До теми: Володимир Работньов: Якщо кошти, призначені для внутрішніх водних шляхів, витрачати не за призначенням, річка не стане конкурентом залізниці та автотранспорту

Аналогічна ситуація склалася і з проходженням шлюзів. Побудовані для потреб гідроенергетики греблі електростанцій – це також штучно створені перешкоди для суден. У більшості країн плата за шлюзування не знімається. Цікаво, що коштів, які надходять від судновласників за проходження шлюзів, абсолютно недостатньо для того, аби хоча б покрити витрати на поточне обслуговування самих шлюзів. Це просто певна додаткова підтримка державного підприємства «Укрводшлях», що оперує шлюзами, аби судноплавство не закрилося взагалі.

До теми: Ілля Тихонов: Питання кадрів – це основа безпеки річкових перевезень

Крім зазначених витрат судновласники сплачують ще так звані портові збори. Це маячний збір, за рахунок якого функціонує державна установа «Держгідрографія», корабельний збір, канальний збір, що стягується в залежності від осадки судна та його прямування тощо. Усі ці збори йдуть до Адміністрації морських портів України (АМПУ), що потім частково витрачає їх на внутрішні водні шляхи, зокрема, здійснюючи днопоглиблення. Але фактично кошти за користування річками отримує морська організація.

Щодо іншої частини платежів, що сплачуються до державного бюджету: мова йде, зокрема, про акциз з пального та про рентну плату за спеціальне водокористування. Це по суті встановлений Податковим кодексом платіж за те, що підприємство використовує поверхневі води для судноплавства. І тут також є цікавий момент, що серйозно впливає на конкуренцію у галузі. Адже іноземні судновласники, які заходять на українські річки в експортно-імпортному сполученні, цих зборів не сплачують, вони покладені виключно на резидентів нашої країни. 

До теми: Володимир Работньов: Кожна країна, що має внутрішні водні шляхи, регулювала їх з урахуванням у першу чергу власних особливостей

Позиція бізнесу у питанні платежів та зборів є чіткою і зрозумілою. По-перше, слід відмінити плату за шлюзування та підняття мостів. А замість усіх інших витрат встановити єдиний платіж у формі певного збору. Якщо цей платіж буде використовуватися виключно на утримання внутрішніх водних шляхів та не перевищуватиме суми вже існуючих платежів, бізнес готовий платити. Бо тоді він буде конкурентним, порівняно з іншими видами транспорту.

Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Громадський аудит Уряду
Брифінг у Верховній Раді України, присвячений питанню ринку землі

Народні депутати, члени Міжфракційного депутатського об’єднання «Бізнес-Варта» Сергій Лабазюк, Сергій Вельможний, Сергій Шахов та Олександр Сухов разом з представниками агросектору провели брифінг у Верховній Раді України, присвячений питанню ринку землі. До теми: Голова Ради ГО «Бізнес-Варта» Іван Мірошніченко про ринок землі в Україні Основні тези виступаючих: –          Законопроект, внесений Комітетом …

Громадський аудит Уряду
У роботі із запобігання крадіжкам на залізниці з’явився прогрес

Пограбування потягів! Це не кінофільм про історію Дикого заходу США. Це сучасні реалії української залізниці, де проблема крадіжок набуває масштабів питання національної безпеки. Адже крадуть не лише вантажі, а й навіть запчастини з вагонів. «Бізнес-Варта» вже піднімала цю тему на Форумі «Бізнес проти знищення держави. Аналіз проблем. Висновки. План дій». …