ГО «Бізнес-Варта»: «Статистика прокуратури показує на те, що кількість злочинів проти власності не зменшилася»

У ГО констатують, що на власність зазіхають не лише через неправомірні реєстраційні дії, а й через те, що правоохоронна система не працює на превентивність і на ефективність досудового розслідування».

Україна потребує якнайшвидшого вдосконалення та навіть реформування антирейдерського законодавства, оскільки діюча нині система катастрофічно не справляється з потоком рейдерських захоплень. Про це заявили учасники прес-конференції «Захист власності бізнесу в нових політичних і законодавчих умовах, становлення верховенства права», проведеної Громадською організацією «Бізнес-Варта» та Центру журналістських розслідувань «Наші гроші» 23 вересня 2021 року.

«Протягом восьми місяців ми досліджували, як працює на практиці те, що вирішує Міністерство юстиції, що приймає Парламент, і з’ясували, що в реальності захистити права власника дуже складно – особливо, якщо за рейдерськими захопленнями стоять впливові люди. Особливу увагу звертали на роботу Колегії із розгляду скарг при Міністерстві юстиції України. Ми також провели аналіз кількох рейдерських захоплень, за якими можуть стояти високопосадовці або відомі публічні люди. А також напрацювали перелік нормативно-правових актів, які потребують перегляду чи вдосконалення» – заявила Директор ГО «Бізнес-Варта» Ольга Матвіїва.

Учасники прес-конференції констатували, що державні органи в Україні сьогодні просто не можуть ефективно боротись із рейдерськими захопленнями.

«Доходить до абсурду: замість того, щоб ловити та притягувати до відповідальності злочинців, поліція та прокуратура відсторонені від процесу. Максимум, що вони можуть – це встановити, що якийсь нотаріус «помилився», десь «випадково» поставив підпис, «випадково» не помітив, що немає документа на право власності та «випадково» передав у власність іншим особам, наприклад, 100 гектарів землі. А за випадковість яка відповідальність? Максимум – штраф», – зазначив журналіст Центру журналістських розслідувань «Наші гроші» Олекса Шалайський.

В умовах, коли правоохоронні органи практично відсторонені від процесу боротьби з рейдерством, частину тягаря у цьому несе на собі Антирейдерська колегія при Міністерстві юстиції. Однак журналістка проекту «Наші гроші» Аліна Стрижак, яка вісім місяців аналізувала її роботу, зазначає, що цей орган далеко не завжди в змозі вирішити питання на користь постраждалих власників бізнесу.
«Після вересня 2019 року, тобто з того моменту, коли у Міністерство юстиції зайшла нова команда, було прийнято 325 рішень про скасування незаконних дій в реєстрах. Тобто, бажання боротись з рейдерством у Мінюсті є. Але далеко не всім вони здатні допомогти – кількість скарг вимірюється тисячами.

Міністерство просто не має достатньо повноважень. Наприклад, якщо реєстрація пройшла на підставі підроблених документів, ані реєстратор, ані Мінюст не мають права перевіряти, чи документи справді підроблені. Відтак, колегія звітує: «рішення прийняте відповідно до законодавства». На практиці це означає: «Йдіть до суду», – повідомила вона.
Юрист ГО «Бізнес-Варта», адвокат Анна Калинчук акцентувала увагу на тому, що законодавство у сфері захисту власності та бізнесу потребує комплексного перетворення.
І першочерговим кроком має стати розроблення загальної Стратегії захисту власності на рівні уряду, що включатиме «дорожню карту» покрокових перетворень, змін та вдосконалення на рівні ключових міністерств – Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства економіки, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства інфраструктури.

Калинчук також зупинилася на тих змінах, які, на думку ГО «Бізнес-Варта» потрібно внести у діюче законодавство.

«Нам потрібні нові інструменти та процедури протидії рейдерству. Потрібно створити спеціальний підрозділ у Нацполіції, який буде займатися виключно рейдерськими злочинами – за аналогією з кібербезпекою. Потрібні спеціалізовані структурні одиниці в органах досудового розслідування й в органах прокуратури. А головне, потрібен інститут спеціалізованих слідчих суддів у цивільному та господарському судочинстві, щоб мати можливість впродовж одного чи двох днів припиняти реєстраційні дії, арештовувати майно/врожай та зупиняти поглиблення рейдерства».

Окремо Анна Калинчук пояснила, чому варто змінити диспозицію статті 356-2 Кримінального кодексу України, щоб притягнення до кримінальної відповідальності нотаріусів та реєстраторів стало можливим.

«Довести злочинний намір реєстратора, який обов’язково повинен характеризуватися метою отримання неправомірної вигоди і мати наслідок у вигляді значних збитків, надзвичайно складно, адже сам по собі реєстратор не отримує у подальшому вигоди від рейдерського захоплення, не контролює компанію та не управляє нею. Нерідко йому платять якісь 200 доларів, щоб він перереєстрував майно вартістю у десятки мільйонів, як це, наприклад, було у справі ТОВ «Братського маслопресового заводу». Це є лише початком рейдерського захоплення. Саме тому дії реєстраторів потрібно вивести в окрему площину і карати їх виключно за вчинення незаконних реєстраційних дій, що дають можливість здійснити захоплення власності чи бізнесу третім особам».

Голова ГО «Бізнес-Варта Ольга Матвіїва також зазначила, що прийняття потрібних законопроектів часто саботується на найвищому рівні.

«До прикладу, новий законопроект про АРМА вже підписаний Президентом, але він не матиме сили й результату, поки не будуть додатково прийняті зміни у Кримінальний процесуальний кодекс. А законопроект про це повернуто до парламентського комітету на доопрацювання. Я уважно прочитала висновок комітету, і мене дуже засмутив у ньому один момент: прокуратура не вважає за доцільне вносити зміни у процеси управління майном, арештованим АРМА. Що наштовхує на думку, що у багатьох випадках зловживання, пов’язані із здійснення управління майном, були б неможливими без тісного «співробітництва» між посадовцями АРМА з посадовцями прокуратури», – зазначила вона.
Щодо змін законодавства, які стосуються реєстраційних процедур Ольга Матвіїва наголосила, що існує також велика прогалина захисту власності на території України й нерезидентів – а саме контролю за посвідченням правочинів, визначення їх достовірності тощо.

Ольга Матвіїва також повідомила, що усі напрацьовані ГО «Бізнес-Варта» пропозиції будуть передані до зацікавлених у боротьбі з рейдерством структур – правоохоронних органів, парламенту та Кабінету міністрів України для створення спільної робочої групи щодо напрацювань конкретних практичних рішень.

Окремо, директор ГО «Бізнес Варта» підкреслила, що вбачає необхідність розпочати аналітичну роботу за результатами та учасниками досудового розслідування в практичних «кейсах», які є у супроводі організації та партнерських адвокатських об’єднань. Це може показати вибіркову активність в однотипних провадженнях, а також оперативність та ефективність органів досудового розслідування.

«Звісно, без прізвищ в цій аналітиці не обійдеться, але жодних звинувачень від себе ми не висуватимемо. Лише факти. Сьогодні правоохоронна система має відновити довіру до себе і зміцнити репутацію правоохоронця. А це можливо лише через призму ефективності та вдосконалення слабких місць», – наголосила Ольга Матвіїва.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *